- клясти
- —————————————————————————————кля́сти́дієслово недоконаного видуформи 'клену', 'кленеш',... вживаються рідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
клясти — кыльну, неш, не, кыльнеме, нете, нут, н. сп. кыльни!, кыльнийте!, Пр. Проклинати, клясти. Прокыльну го на вікы за його жадобу … Словник лемківскої говірки
клясти — кляну/, кляне/ш, рідко клену/, клене/ш, недок. 1) перех. Піддавати прокльонам; проклинати. •• Кля/сти на чім світ стої/ть кого дуже проклинати. 2) неперех., розм. Те саме, що лаятися 1) … Український тлумачний словник
склясти — клясти … Лемківський Словничок
кляти — клясти, проклинати … Лемківський Словничок
проклинати — а/ю, а/єш, недок., прокля/сти/, прокляну/, прокляне/ш і рідко проклену/, проклене/ш, док., перех. 1) Піддавати прокляттю (у 1 знач.) кого небудь. 2) Клясти, лаяти, осипати прокльонами кого , що небудь, виражаючи різкий осуд, відчай, обурення,… … Український тлумачний словник
лаяти — 1) (різкими словами висловлювати осуд, докори), сварити(ся), лаятися, картати, ганити, громити, розносити, рознести, клясти, відчитувати, відчитати, чистити, гріти, шпетити, бештати, кабзувати, кобенити, цабанити, гризти, роздраконювати,… … Словник синонімів української мови
клянучи — Дієприсл. до клясти … Український тлумачний словник
попоклясти — попокляну/, попокляне/ш і рідко попоклену/, попоклене/ш, док., перех., розм. Клясти багато разів, тривалий час … Український тлумачний словник
цабанити — ба/ню/, ба/ни/ш, недок., перех. і без додатка, діал. 1) Зневажливими, грубими словами докоряти кому небудь; лаяти, клясти. 2) Просити надто багато за щось (про ціну) … Український тлумачний словник
кобенити — розм. (сильно сварити, ляти), коренити, батькувати, шпетити, клясти, костити … Словник синонімів української мови